Ви перебуваєте: Підстава власної бази

У загоні Рибека було майже 200 людей - матроси, солдати й ремісники, трохи жінок. Добувати провіант спочатку було дуже непросто, тому що аборигени віднесли до вторгнення білих з більшою недовірою й украй рідко погоджувалися на пропонований обмін: вівцю за шматок мідного дроту. Колоністи заснували на узбережжя в підніжжя Столової гори село Де-Паапсе-Флейк ("село на мисі"), що перетворився незабаром в укріплену міцність, традиційну для всіх нідерландських колоній будівлю - форт. Форт за аналогією з раніше існуючою селом одержав назву "Місто на мисі", по-голландски -Каапсестад або Каапстад. Цьому форту призначене згодом стати найстаршим і найкрасивішим містом ПАР, тільки його назва, що означає те ж саме, буде вимовлятися вже на англійський лад - Кейптаун. У цьому першому на Півдні Африки поселенні білих колоністів дотепер можна побачити залишки спорудженого тоді голландцями форту із Земляним валом і стародавніми пушками köögitasapinnad

Сама ж територія одержала назву Каапской (Капской) колонії, що вошедшей під цією назвою в історію. I На цій землі, удалині від будинку, колоністи прагли влаштувати всі так, як у рідному краї. Одну з рік вони назвали Ваал, як у Голландії, іншу - Репетування на честь будинку принців Оранских - статхаудеров країни. (У російській мові вона називається чомусь Жовтогарячої.) Однак однаково звичної для них обстановки не вийшло. Не дане їм було відчути себе як будинку. І на те були свої причини

Справа в тому, що через три роки після прибуття Ван Рибек запропонував оселити на мисі Доброї Надії голландських селян. "Тисяча сімейств,- писав він у Нідерланди,- знайде собі в надлишку землю в Столовій бухті. Їхнім потрібно завербувати на десять років, але з любові до дітей батьки залишаться й довше, вони будуть поліпшувати свої наділи й зрештою перестануть думати про повернення на батьківщину. Відвикши поступово від Голландії, вони стануть уважати мис своєю дійсною батьківщиною". Так воно й трапилося. 21 лютого 1657 року Рибек "даровал" першим дев'ятьом поселенцям "права громадянства". Він виділив їм кращі землі півострова уздовж ріки Лисбеек, давши кожному ділянка розміром близько 45 гектарів. Цих білих поселенців стали називати бурами (селяни - по-голландски). Згодом ця назва поширилася на всіх колоністів Півдня Африки