Ви перебуваєте: Підстава власної бази

Цілком можливо, що ці ж слова виголошували 200 років тому ті самі бури, які на своїх запряжках відправлялися завойовувати нові землі. Крім Біблії, "обозні бури" не читали нічого. Та й читати-те вміли лише деякі. Вони не знали, що відбувалося в зовнішньому світі, і не прагли цього знать. Вони спалювали за собою всі мости. Їхня ізоляція від усього миру була настільки велика, що поступово почав мінятися і їх мова. Голландський, на якім вони колись спілкувалися, перемішувався з іншими мовами й місцевими готтентотскими прислівниками. Їхня мова- африкаанс-увібрав у себе багато елементів німецького, французького, англійського, місцевих мов і лише віддалено нагадує зараз мову, що послужила його основою. Там, на "Діком Сході" колонії, зародилося ядро націй. Ці колоністи називали себе африканерами на відміну від голландських чиновників, що правили в Каапстаде. Їх було всього кілька тисяч, тих, хто вів кочове життя скотарів. Але саме вони направили хід історії Південної Африки по новім руслу. І понині кістяк білого населення ПАР становлять африканеры зв'язки, що порвали всякі, з Нідерландами, що й уважають своєю батьківщиною ПАР. Їхня свідомість базується на світогляді й психології "обозних бурів", чиї погляди лягли в основу життєвої позиції багатьох поколінь: великодушність стосовно себе, ненависть до всього чужого, батіг і куля як засіб спілкування з кафрами ( від арабського- невіруючий) - так дотепер у Південній Африці презирливо називають корінних жителів. Кредо африканеров зводилося й зводиться до двом нерушимим поняттям: біблії й рушниці. Біблія персоніфікує право й закон, рушниця - влада

Опір "обозним бурам" першими виявили бушмени, "люди кам'яного віку" Південної Африки. Збройні отруєними стрілами, ці відважні жовтошкірі мисливці прагнули захистити свої мисливські території від вторгнення чужоземців, нападали на табори білих, вели їхню худобу. Бури почали безжалісно винищувати бушменів. Їхня війна затяглася на багато років