Ви перебуваєте: Головний маршрут

Інакше кажучи, нидерландцы не тільки обороняються- вони давно перейшли в настання, відвойовуючи в моря всі нові й нові землі. Цікаво те, що за минулі століття в цьому плані мало що змінилося. І сьогодні величезні території не перетворилися в болота тільки тому, що на них постійно ведуться осушувальні роботи. Усі приїжджаючі в Нідерланди звертають увагу на незвичну картину: поля й особливо лугу, де пасеться худоба, розбиті на квадрати, які оточені заповненими водою канавами. Такі дренажні канави займають до 5 відсотків корисних площ. Але не будь їх вода, що накопичується, швидко перетворила б ці ділянки в болота. Підтримувати такі землі в порядку досить складно й дорого. Воду із дренажних канав потрібно постійно видаляти-перекачувати в канали або ріки. Раніше в місцях перекачування встановлювали вітряні млини, які лопатами гнали воду, а оскільки цього вимагала кожна дренажна система, те й млинів потрібно було багато. Усі сільські простори були засіяні млинами, що працювали день і ніч. Звідси й пішло малозрозуміле на перший погляд голландське вираження- "молоти до осушення".

"В 1836 г.,- писав К. Маркс,- у Голландії було в ході 12 ТОВ вітряних двигунів в 6000 кінських сил, які охороняли дві третини країни від зворотного перетворення в болото". І сьогоднішній пейзаж Нідерландів важко представити без млинів з величезними 30-метровими крилами. Зрідка млина ще продовжують виконувати свої функції, а найчастіше зберігаються в основному для залучення туристів. Млин - неодмінний елемент голландського пейзажу. Власне кажучи, вона давно вже перетворилася в неофіційний символ країни

Силу вітру, як відомо, люди стали використовувати понад трьох тисяч років тому в Прадавньому Єгипті. Перші ж вітряні млини з'явилися в Англії в IX столітті, а в Голландії, яку до недавніх пор називали "країною вітряних млинів", вони з'явилися трохи пізніше. Але й млини давно заміняються насосами. Голландці застосовували парові насоси вже в 1836-1837 роках, коли осушували Гарлемское озеро, на місці якого нині розташований аеропорт Схипхол. Однак сьогодні намічається повернення до ідеї більш ефективного використання сили вітру. Ще в 1931 році в нас, у Криму, була побудована перша у світі ветроэлектро- станція з лопатами діаметром 30 метрів. Тоді результат був досить скромним - станція виробляла всього 100 кіловат. Десятьома роками пізніше подібна станція із крилами вже в 52 метра була побудована в США, але й вона виявилася досить малопотужною