Ви перебуваєте: Осяяні натхненням

Як міг би розбагатіти кожний з них, піддайся він тодішній моді! Який же силою волі, яким стійким характером потрібно було мати, щоб не обірвати в собі настільки тонку в більшості людей струну опору спокусам. Адже їхнім не розуміли, їх залишали друзі, їм часом було важко спілкуватися навіть зі своїми рідними. Але вони вистояли, пройшли через усі борошна, уготованные долею, не скорилися, не зігнулися під їхньою вагою. Що багатство, що слава, коли на іншій чаші ваг щось більше - правда бачення миру, свій, не підбудований під бажання сильних персон погляд на події. Вони, що подарували людям багатства, які ми часом не в змозі оцінити, злидарювали. Вони вмирали на самоті й забутті - хто в богадільні, хто в сирому підвалі, невідомо навіть, де їх могили. Вони не здригнулися в суворій сутичці правди й неправди kaubiku rent

Великі представники голландської школи тому, напевно, і ввійшли в цю когорту, що, як правило, ніколи не прагнули керуватися тільки корисливими інтересами. У чи лиху, у чи радості свого народу, але тільки поруч із ним, разом з ним, а не тільки з тими, кому належать і влада, і гроші. Тільки искреннее, непідроблене переживання за долю народу дало їм творчі сили для створення дійсних шедеврів

"Ці художники тільки тому й могли творити,- чуєш іноді,- що існувала група людей, що замовляють картини, що фінансують у такий спосіб живописців". Але повно фальсифікувати історію й саму ідею творчості! Уже яке там фінансування, якщо Рембрандт умер в убогості й самітності й благочестиві голландці не можуть указати його могилу? Що говорити про це, якщо Винсент Ван Гог змушений був покинути країну й тягнути на чужині животіння, якщо Франс Халі доживало виття останнє дні в богадільні!

Люди, не нашедшие, що й не намагаються знайти своє дійсне призначення в житті й пливучі в ній за течією, чомусь прагнуть до усереднених стандартів: усе, що звично,- добре; не звично, виходить за рамки стандарту- погано. Що це-заздрість або нерозуміння, острах правди життя або вузький кругозір? Очевидно, і те, і інше, і третє. Потім, через багато років, відбувається переоцінка цінностей: усе несуттєве, наносне відмирає, оголюючи істину, що вражає людей глибиною думки й формою зображення. Саме така ситуація характерна для творчості багатьох голландських живописців