Ви перебуваєте: Вибух творчої думки

Нідерландська наука внесла значний вклад у твердження еволюційної теорії Чарльза Дарвіна, зокрема його поглядів на походження людини від мавп. Справа в тому, що поширенню теорії перешкоджала відсутність викопних антропологічних знахідок, що доводять логічність міркувань і самого Ч. Дарвіна, і його жагучого прихильника-т. Гексли. Реальним доказом служила єдина знахідка, що не вселяла із цієї причини особливої довіри. Те був уламок черепа, явно подібного з людським. Знайдений він був в 1856 році в карстовій печері в долині Неандерталь, неподалік від Дюссельдорфа (Звідси й назва-неандертальська Людина). Згодом, щоправда, і суспільна думка, і наука примирилися з існуванням у далекій давнині неандертальської людини. Але хто був його предком? Відповідь на це питання призначено було дати голландцеві Эжену Дюбуа (1858-1940).

Родина Дюбуа жила в маленькому южноголландском провінційнім містечку. Эйсдене на березі Маасу. Ще школярем Эжену вдалося якось бути присутнім на лекції, присвяченої дарвінівської теорії. Лекцію читав видний німецький учений. Эжен захопився ідеєю й зайнявся обстеженням печери в горі Святого Петра, розташованої в самого Эйсдена. Уже тоді він виявив у печері цікаві скам'янілості. Поступово ріс його інтерес до науки. В 1887 році, будучи викладачем Амстердамського університету, він вирішує виїхати в Індонезію й приступитися до пошуків предків людину

Але перш ніж відправитися в Нідерландську Індію, треба було добитися фінансової підтримки задуманої експедиції. Так нічого й не добившись-адже нема рації давати гроші, якщо дослідження не збільшать голландське багатство - Дюбуа завербовується лікарем у колоніальну армію. Так він виявився в Індонезії, де на власні засоби в перервах між роботою став невпинно, день за вдень, вести пошук

Він зазнав багатьом небезпекам, підхопив малярію, але не здавався. І нарешті в серпні 1891 року - успіх! Та ще який! Знайдені частина черепа, що нагадував людський, стегнова кістка й кілька зубів, які були набагато примітивніше раніше виявлених. Пітекантроп, або мавполюдин,-така назву одержав цей прадавній мешканець Яви, що жив більш 650 тисяч років тому. Відкриття "проміжної ланки" між мавпою й людиною стало першим доказом гіпотези Дарвіна про походження людини від високорозвинених мавп

Поблизу місця знахідки пітекантропа Дюбуа спорудив пам'ятник, що сповіщає про, що відбувся тут важливому для історії людства відкритті

Наступне життя Дюбуа складалася непросто, але це вже інша розповідь. Внесок Эжена Дюбуа в науку загальновизнаний, а в 1952 році одна з вуличок його рідного містечка одержала навіть ім'я Дюбуастраат.